Рублений

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Рублений, -а, -е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до рубати 6. Збоку [будинку] тяглися комори, рублені з дубового лісу (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 82); Виняткову майстерність народних зодчих засвідчує рублена у XVIII столітті дубова церква в Данилові (Літературна Україна, 20.IX 1968, 2).

2. у знач. прикм. Зробл. або пригот. з того, що порубано, посічено (про їжу). З риби виготовляють натуральні, паніровані кускові і рублені півфабрикати (Технологія приготування їжі, 1959, 39); Замовив [Арсен] рублені котлети з макаронами — це був його обід, сніданок і вечеря (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 62).

3. у знач. прикм. Збудований зрубом (див. зруб 2 4). Недалеко од будинку складали рублену комору (Панас Мирний, I, 1949, 367); Відмінною рисою житла лісостепу є також втрата основних ознак рубленої хати, бо зруб тут вкритий тонким шаром глини (Дерев'яне зодчество України, 1949, 12).

4. у знач. прикм. З рубцем, обшитий, обметаний. — Докіє, — сказав [Никифір] до невістки. — Подай-но мені свою рублену хустку з скрині, треба сховати портрет, щоб вороги не знищили (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 46).


СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

рублений - прикметник
Відмінок Чол. рід Жін. рід Сер. рід Множина
Називний рублений рублена рублене рубені
Родовий рубленого рубленої рубленого рублених
Давальний рубленому рубленій рубленому рубленим
Знахідний рублений, рубленого рублену рублене рублені, рублених
Орудний рубленим рубленою рубленим рубленими
Місцевий рубленому, рубленім рубленій рубленому, рубленім рублених