Розвереджувати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Розвереджувати, -джую, -єш, сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234.

Сучасні словники

РОЗВЕРЕДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВЕРЕДИТИ, джу, диш, док., перех.,

1. Викликати, заподіювати біль, торкаючись хворого місця, рани. Обережно, щоб не розвередити свої чиряки, які йому мати намастила олією і пов'язала розірваною сорочкою, Іллюша злазить з печі і проходить з кухні в кімнату (Перв., Невигадане життя, 1958, 139).

2. перен. Викликати, посилювати які-небудь почуття, спогади, бажання. Згадка розвередила неприємні спогади, які ще й досі викликали досаду (Панч, І, 1956, 359).

Ілюстрації

Розвереджувати2.png Розвереджувати1.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Див.також

Медіа

Джерела та література

Словник української мови

Зовнішні посилання

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=розвереджувати