Розбійниця

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Розбійниця, -ці, ж. Разбойница.

Сучасні словники

РОЗБІЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до розбійник - правило, злодійка (жінка, яка чинить розбій, тобто грабіжник і вбивця, харциза, опришок)

Разом з тим у літературі і народних переказах поширений образ жінки, яка у безвихідній ситуації пішла на порушення порядку і закону, пішла проти влади і гноблення з метою боротьби за справедливість, помсти або допомоги нужденним

- Дозвольте і мені, панове, річ держать! - Тут обізвалася Лисиця. - Розбійницю таку не так судить годиться (Гл., Вибр., 1957, 75); 

Засвідчимо, всі на суді засвідчимо, що розбійниця'Жирний текст' хотіла молодицю втопити (Вільде, Сестри.., 1958, 333);

  • Образно. Розбійниця сова безшумно вихопила з пташиної зграї одного щиглика собі на вечерю (Коп., Як вони.., 1948, 84).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F