Розбалакувати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Розбалакувати, -кую, -єш, гл. 1) Разговаривать. 2) — кого́. Уговаривать, увѣрять, наговорить кому. Почали (пани) царя розбалакувати та й завірили, шо це правда. Мнж. 83.