Рожина

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рожи́на, -ни, ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РО́ЖИНА, и, жін. Квітка рожі. Мені цвіла розкішная рожина І світили зіроньки ясненькі (Іван Манжура, Тв., 1955, 70); * У порівняннях. Зацвів козак рожиною, дівка калиною... (Павло Чубинський, V, 1874, 283).

Український тлумачний словник

Рожина, ни, ж. Цвѣтокъ розы. Зацвів козак рожиною, дівка калиною. Чуб. V. 283.

Це цікаво!

Рожа-троянда (Рожина) — квітка богині кохання. Вона лідирує серед квітів і є символом доброзичливості, достатку. Червона рожа — дівоча краса та чистота. «Цар-квітка» асоціюється з кров’ю і є символом Тільця-Тура, тобто неба.

Рожиною, напевне, називалася якась богиня, близька до водяного божества Дунаю, як про те співається у веснянках:

Усі дівочки в танку, Тільки Рожі немає; Мати Рожу чесала, А чешучи, навчала: «Донько моя, Роженько! Не становись край Дунаю! Дунай зведе з ума: За рученьку іздавне, Зол от перстень іздійме».

Джерела та література

Академічний тлумачний словник

Ілюстрації

Рожа images.jpeg Рожа 55 Pions.JPG Рожа imagввes.jpeg Рожа 04316134.jpg