Родиво

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ро́диво, -ва, с. 1) Роды. Померла з родива. Мнж. 191. Не дай Боже, яке в мене за першою дитиною сутужне родиво було. У мене було важке родиво. Сквир. у. 2) Хлѣбъ и полкварты водки, которые отецъ новорожденнаго, вмѣстѣ съ извѣстіемъ о рожденіи несетъ тестю. Мил. 21. 3) Родословная. От се ж воно й родиво починається Господа нашого Ісуса Христа. Лубен. у. РО́ДИВО, а, с., діал. Пологи (див. поло́ги1). Поки вона слабувала після родива, Кайдашиха стала для неї в великій пригоді (Н.-Лев., II, 1956, 294); — Микито, йди мерщій до Степана! — погукала вона Микиту. — Маруся на тяжкому родиві (Л. Янов., І, 1959, 311).

Родиво, ва, с.

1) Роды. Померла з родива. Мнж. 191. Не дай Боже, яке в мене за першою дитиною сутужне родиво було. У мене було важке родиво. Сквир. у.

2) Хлѣбъ и полкварты водки, которые отецъ новорожденнаго, вмѣстѣ съ извѣстіемъ о рожденіи несетъ тестю. Мил. 21.

3) Родословная. От се ж воно й родиво починається Господа нашого Ісуса Христа. Лубен. у.