Рибка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рибка, -ки, ж. 1) Ум. отъ риба. 2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Серце моє, рибки моя! Шевч. 276. Ганнусю, рибко, душно, любко! Котл. 2) Нас. Lipisma saccharinum. Вх. Пч. І. 6. 4) Варе́на рибка. Родъ игры. Грин. III. 110. Ум. Рибонька, рибочка. 1. Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Сім ятерів — ні одної риби! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 191); Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 58); До 80 різноманітних видів риб живе у Дніпрі та в інших річках і водоймах України (Радянська Україна, 2.III 1962, 3); Риби утворюють клас хребетних, які пристосовані до життя в воді (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 79); * У порівняннях. Кайдашиха.. розпустила на всю хату мед своїм язиком. — Будь же, дочко, здорова, як риба; гожа, як рожа; весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як свята земля! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 321); Доріг своїх дітей, виходить, не зумів вивчити. Ой, не зумів, прогледів, пропустив їхнє життя, мов рибу, крізь пальці (Михайло Стельмах, I, 1962, 316); // у знач. збірн. Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); [Феноген:] От чоловік [Ліхтаренко]! І риби наловить, і ніг не замоче! (Карпенко-Карий, II, 1960, 320); Де й возів набрати бригадирам! Де й складати рибу із човнів! (Терень Масенко, Поезії, 1950, 45); // тільки одн. Страва, приготовлена з м'яса цієї тварини. І враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть, і йому раптом схотілось покинути хату... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); За чверть години на столі парував наваристий флотський борщ, стояла бляшанка маринованої риби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 328). ▲ Красна риба див. красний; Летюча риба див. летючий; Смітна риба див. смітний. ♦ Битися як риба об лід див. битися; Вудити рибу в каламутній воді див. вудити 1; Знов (ізнов) за рибу гроші — невідступно наполягати на чому-небудь, настирливо повторювати те саме. — Що ж: знімати мене будете? — Знов ти за рибу гроші. Невже ми для того зібралися поговорити, щоб вирішувати оце: знімати — не знімати, знімати — не знімати (Павло Загребельний, Спека, 1961, 284); Ловити рибу в каламутній воді див. ловити; Матимеш на рибу — те саме, що Дістанеться (дісталося, буде і т. ін.) на горіхи (кислички, бублики і т. ін.) кому (див. діставатися). Уявіть же собі, що я бачу, входячи до себе в хату. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний, свиня ти нескребена (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 11); Мовчати, як риба — не говорити й слова. [Журавель:] Та що ж тепер казати? Я мовчу, як риба (Іван Микитенко, I, 1957, 456); На рибу — на рибалку (у 2 знач.). Доря підняв на батька очі. Поїдуть? Куди? На рибу, може? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ні риба ні м'ясо — про безвольну, безхарактерну людину. — Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться. Один раз я його побачив і думаю, що подоїти його можна (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 224); Носом рибу вудити див. вудити 1; Як (мов і т. ін.) риба з водою з ким — чим — нерозлучний з ким-, чим-небудь. — Ви з книжками, як риба з водою, — сказав Фесенко (Нечуй-Левицький, V, 1966, 200); — Чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого. От і побратаються, да й живуть довіку вкупі, як риба з водою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 90); Як (мов і т. ін.) риба у (в) воді бути (почувати себе і т. ін.) — поводитися невимушено, добре, вільно. Саша відчував себе як риба в воді. Якось просто й легко, без вагань і труднощів, пристроювався він на ходу, наче солдат до роти, до столичного життя (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 371); Микулі допомагав Іванко. Тут він був, як риба в воді, знав кожну стежку, кожен кущик (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 240). 2. перен. В'яла, млява людина, яка зовні не виявляє своїх емоцій. Алла Михайлівна насупилась. — Я бачу, що вас шокірують мої манери. Що ж, я не англічанка [англійка] і — не риба (Леся Українка, III, 1952, 619); Баджін була молодша за мене на два роки, проте почувала себе зовсім дорослою і кепкувала з мене, як уміла: «Ги.. риба», — казала вона (Юрій Яновський, II, 1958, 154).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Риба.jpg Риба1.jpg Риба2.jpg Риба3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/