Рибалчити

Рибалчити, -чу, -чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Мнж. 40. О. 1862. II. 62. Пішов дід раз до моря, став рибалчити. Мнж. 54.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РИБАЛИТИ, лю, лиш, РИБАЛЧИТИ і рідко РИБАЧИТИ, чу, чиш, недок. Ловити рибу, займатися рибальством. Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями, і жмаки на хижу щуку розкидав по озеру кожного вечора (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 143); — А тепер, хлопці, гайда на Дніпро. Дід мій заслаб, отже, човни його вільні. Їдьмо до Китаєва рибалчити (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 228); — Рибачили? — Риба тут не живе, товаришу (Олесь Гончар, II, 1959, 414).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Рибалчити, -чу, -чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Мнж. 40. О. 1862. II. 62. Пішов дід раз до моря, став рибалчити. Мнж. 54.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

РИБА́ЛЧИТИ див. риба́лити. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 527. Рибалчити, чу, чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Мнж. 40. О. 1862. II. 62. Пішов дід раз до моря, став рибалчити. Мнж. 54. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 14.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

рибалчити -лю, -лиш, риба́лчити і рідко риба́чити, -чу, -чиш, недок. Ловити рибу, займатися рибальством.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Рибалчити див. Рибальство Риба́льство — приватна або промислова ловля риби та інших водних тварин. Під рибальством також розуміють полювання інших водних тварин — молюсків, кальмарів, восьминогів, морських черепах, жаб, ракоподібних.