Рибак

Словник Грінченка

Рибак, -ка, м. = Рибалка 1. Вудка мокне, а рибак сохне. Ном. № 10451. 2) = Рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. Ум. Рибаченько. Грин. III. 369.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РИБАК, а, чол. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством; риболов. Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 85); Він був рибак і розказував, яку у їх в селі рибу ловлять (Марко Вовчок, VI, 1956, 233).

Словник-антисуржик

РИБАК рибалка

Орфографічний словник української мови

рибак іменник чоловічого роду, істота

Ілюстрації