Решітце

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. І. 305. 306. См. Токарня.