Репетування

Репетува́ння, -ня, с. Крикъ, вопль. Сей галас і репетування троян всіх в смуток привело. Котл. Ен. 62.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

РЕПЕТУВА́ННЯ, я, с., розм. Крик, зойк від болю, переляку і т. ін. На одчайдушне репетування Химченчихи прибігла ще й Мася з Надею (Крим., Вибр., 1965, 358); В кімнатах чути нагальне гупання важкого бігу Храпкова й його несамовите репетування (Ле, Міжгір’я, 1953, 311). 2. Дуже голосно говорити, розмовляти. - Ой боже мій! їй-богу, не перескочу! Ще впаду у воду, - репетувала Марія, підобравши обома руками спідницю (Н.-Лев., II, 1956, 139); [Бичок (до Мартина ):] Та вгамуйся, не репетуй, ходім у господу, там і гроші дам (Кроп., І, 1958, 453); [Мирон:] І як невігласи не репетували, їх ніхто не підтримав. Народ любить і вимагає тільки досвідчених і розумних керівників (Корн., II, 1955, 29); // Говорити з ким-небудь підвищеним тоном, роздратовано; кричати, галасувати. - Одчини, бо вікна поб'ю! - репетував Кайдаш і лупив у двері ногою так, що поганенькі двері аж торохтіли (Н.-Лев., II, 1956, 270); З ранку до вечора чують сусіди - репетує мачуха, лає всіх - і дітей і навіть чоловіка (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 32).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 509. Зовнішні посилання