Ремесний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ремесни́й, -а́, -е́. Ремесленный. Ремесні козаки. О. 1562. II. 61. Як ремесни́й чоловік, то й добре живе тепера пошив чоботи та штани, от і є на хліб. Лебед. у. Оддати дитину до ремесної науки. К. (О. 1862. III. 22).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РЕМІСНИ́Й, а, е, рідко. Те саме, що ремісничий. Ольвія була великим ремісним та культурним центром, вела широку торгівлю з грецькими містами та племенами Східної Європи (Наука і життя, 12, 1965, 8). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 502.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Ремесний, а́, е́ Ремесленный. Ремесні козаки. О. 1562. II. 61. Як ремесни́й чоловік, то й добре живе тепера — пошив чоботи та штани, от і є на хліб. Лебед. у. Оддати дитину до ремесної науки. К. (О. 1862. III. 22). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 11.


Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

ремісний перевод с украинского на русский Прилагательное 1. ремесленний

Словари и энциклопедии на Академике

ремісний это: ТолкованиеПеревод ремісний -а́, -е́, рідко. Те саме, що ремісничий. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. • ремісія • ремісник "Ремісний" в других словарях: • ремісний — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови • ремісницький — (який стосується ремісника, ремісництва), ремісничий, ремісний; майстровий (про людину) … Словник синонімів української мови • Бажал, Юрий Николаевич — Юрий Николаевич Бажал (англ. Juriy M. Bazhal,род. 26 ноября 1950(19501126)) украинский ученый в области экономической теории и практики инновационного и технологического развития. Доктор экономических наук, профессор. Академик… … Википедия • ейхвальдит — у, ч. Мінерал, який є внутрішньою зоною (осердям) кристалу єремєєвіту і має такий самий склад, як і єремєєвіт, але оптично двовісний внаслідок внутрішніх напруг … Український тлумачний словник • блок — I а, ч., тех. 1) Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. 2) Головна деталь ремінної передачі (з ременем трапецієподібного поперечного перетину). II а, ч.… … Український тлумачний словник