Ранений

Словник Грінченка

Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан. Котл. Ен.

Сучасні словники

Словник української мови

[1] РА́НЕНИЙ, -а, -е.

1.Дієпр. пас. мин. ч. до ранити. [Кузьма:] На фронті був? [Тарас:] Три роки відрубав; два рази раненищтричі контужений (Олександр Корнійчук, I, 1955, 159); // ранено, безос. присудк. сл. Дорогою язикатий виконавець розказав їм, що «голову ранено, і хтозна, чи до ранку доживе. Там кровиці натекло — повна сільрада»! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 188).

2. у знач. прикм., розм. Те саме, що поранений 2. На перон помалу на милицях, з забинтованою головою вийшов ранений солдат (Олександр Корнійчук, I, 1955, 162); Сидів [Марусяк] на камені. Ранена нога одноманітно щеміла (Гнат Хоткевич, II, 1966, 108); // у знач. ім. ранений, ного, чол.; ранена, ної, жін. Людина, яка дістала поранення. — Води! — попрохав ранений (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 357).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ранений ,-а,-е. 1.у знач. Прикм. Який дістав поранення,має рану(рани)*Образно.//Ушкоджений,вражений,внаслідок поранення(про частина тіла)./у знач. ім. ранений,- ного, ч; ранена, -ної,ж;ранені,-них,ми. Людина,що дістала поранення,має рану(рани).3.у знач. прикм.,перен.Який зазнав страждання ,образи(про серце,душу).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ранений,-а,-е. 1.Дієприкм. пас. мин. ч.до ранити.//ранено., безос.присудк. сл. 2. у знач. прикм.,розм.. Те саме ,що поренаний.2.//у знач. ім. ранений,-ного,ч .ранена,-ної,ж.Людина яка дістала поранення.

Ілюстрації

Джерела та література

1.Великий тлумачний словник сучасної української мови/Уклад і голова.[ ред. В.Т.Бусел]-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2001.-1400с.-C.879.

2.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.)/Уклад. і голов. Ред. В.Т.Бусел.-К.:Ірпінь:ВТФ «Перун»,2005.-1728с.-C.1201.