Рабунок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рабунок, -нку, м. 1) Грабежъ. Ідуть турки на рабунки. Чуб. V. 1087. 2) Награбленное имущество, добыча. Як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хм. 65.
Зміст
Сучасні словники
рабунок
-нку, ч. Пр.
Грабіж, привласнення насильно чужого добра.
Ілюстрації
|
|
|
|
