Пічка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ піч. 2) Въ обжигальной печи передняя ея часть, гдѣ нѣтъ госуды, а горятъ лишь дрова. Шух. І. 263. 3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ игрѣ того же имени. КС. 1887. VI. 461. 4) Продолговатая вырѣзка въ ухѣ овцы — клеймо для опознанія своей овцы. Шух. I. 195.


Сучасний словник

ПІ́ЧКА, и, жін., розм.

1. Те саме, що грубка. В будці горіла невеличка чавунна пічка (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 236); Ніна розпалювала залізну пічку (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 60).

2. Те саме, що піч. Насупроти столу, між череватою пічкою й другою стіною, притулився піл (Панас Мирний, IV, 1955, 287); «Пічка» — так кажуть металурги про свій велетенський сталеплавильний агрегат

ПІЧ, печі, жін.

1. Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. Сама [мати] води наносить, ..піч затопить, вечеряти варить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 430); Біля печі заклопотано торохтіли рогачами сусідки (Петро Панч, В дорозі, 1959, 49); Ганна.. вправно орудувала дерев'яною лопатою, саджаючи у піч хліб (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 67); // Верхня частина цієї будови, признач. для лежання, сидіння і т. ін. Прийшов додому уночі. Стогнала мати на печі (Тарас Шевченко, II, 1953, 107); Я сидів на печі і, уявляючи себе пароплавом, гудів і совався у гарячому просі, яке сушилося для пшона (Іван Багмут, Опов., 1959, 3); // перен. Про кількість чого-небудь, що можна спекти чи зварити в такій споруді за один раз. Зажарили дванадцять биків, напекли сорок печей хліба (Українські народні казки, 1951, 272); // перен. Приготування їжі, питва і т. ін. у такій споруді. Я все була у роботі та роботі: коли не гусей пасла, то шила; коли не шила, то пряла; стала підростати — до печі запрягли (Панас Мирний, I, 1954, 71); Дружина Омеляна хоч і добре поралася біля землі, але хатньої роботи і печі терпіти не могла (Михайло Стельмах, I, 1962, 114).

2. Споруда для теплової обробки матеріалів у якому-небудь технологічному процесі. Інститут виготовив креслення нагрівальної печі для швидкісної плавки чавуну (Наука і життя, 1, 1958, 16); — Мій тато плавить у печі сталь! (Олесь Донченко, VI, 1957, 396).

Ілюстрації

Піч2.jpg Піч3.jpg Піч4.jpeg Пічка5.jpg

Медіа

Словник синонімів

ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКАрозм.;ПІЧУ́РКАрозм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКАрозм. (кухонна); КАБИ́ЦЯ (літня, у дворі чи садку); ЛЕЖА́НКА (низька, у вигляді тапчана з підігрівом); МЕ́ЧЕТ[МЕ́ЧЕТЬ]діал. (у запорізьких і чорноморських козаків - перев. для випікання хліба). В печі палало полум’я й миготіло по білих стінах (І. Нечуй-Левицький); Вечорами й ночами рятувались ми на кухнях, біля маленьких грубок, дехто влаштовував щось подібне до залізних пічок-"румунок" (Т. Масенко); Для обігріву світлиці перед грубою влаштована низенька пічурка (з журналу); Проворно вимішував [кухар] щось у макітерці на пригашеній уже плиті (Л. Яновська); Він рубав дрова на плитку (В. Підмогильний); Швидко і вправно почистила [баба] коропців, присолила їх, вкачала в борошно й поставила смажити на кабиці в сковороді (О. Сизоненко); Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (В. Кучер); В бурдеї не робили груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і огрівали хату (П. Панч).

Дуже важлива інформація

Якщо Вам треба крута пічка, то вам сюди

Зовнішні посилання