Пчихати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пчихати, -хаю, -єш, гл. = Чхати.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЧИ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що чиха́ти. Магера почав усіх жінок частувати своєю табакою.. Як непривичні [незвичні], вони всі так гірко почали пчихати, що аж поплакалися (Мак., Вибр., 1954, 216); Почала й моя лампа пчихати (Фр., IV, 1950, 15).

Орфографічний словник української мови. 2005

пчи́хати дієслово недоконаного виду розм.

Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001

пчихати пчихам, -хаш, Ол. Чихати, пчихати, чухнути, чхнути.

Ілюстрації

Пчихати.jpg
Пчихати2.jpg
Пчихати3.jpg
Пчихати1.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання