Пуцувати

Пуцувати, -цую, -єш, гл. Чистить. Гол. III. 113. Пуцувати – це слівце запозичене з німецької мови та вживається у південно-західніх говорах, а означає воно – чистити ПУЦУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Чистити. — Ти, Іване, дурень, — сказав офіцер.. — Із стайні не вийдеш! Дванадцять років маєш коней пуцувати! (Казки Буковини.., 1968, 9); Морщили [опришки] собі нові постоли, пуцували бартки.. — словом, хотіли затьмити всіх і все (Хотк., II, 1966, 185).

"Щоби не спати ночами, а все мішки перекладати з хати до клуні, з клуні до стайні, зі стайні до буди породистого Рябка… А ще ж шуби від молі перетрушувати і годинник до глянцю пуцувати.. . Це ж постійна тривога, стрес, стрибки тиску, цукру, зайва пітливість і сонливість (бо ж не вдень на очах у цілого села, то перекладати)."

Джерела: https://uamodna.com/articles/pucuvaty/ http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh https://molbuk.ua/blogi/blog1/125729-rozhevyy-glamur-golovy-naduti-gubky-deputativ-borg-papiyeva-ta-rozstibnuti-shtany-burgomistra.html