Пустій

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пустій, -тія, м. = Пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху. ЕЗ. V. 125.

Сучасні словники

Пустій Похідна форма дієслова - пустувати -ПУСТУВАТИ, ую, уєш, недок. Розважаючись, бавитися, гратися (перев. про дітей). — Росли ми вкупі, як брат з сестрою, вкупі бігали, пустували, гуляли... (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 18); Сидить Іван на припічку Та й попелом грає; Його сестра.. промовляє: «Івасику-брате! Годі з тебе пустувати, Пора розум мати!» (Степан Руданський, Тв., 1959, 97); Жабі пустувала, бризкалась водою, плавала по мілкому і, мов мале дитя, лопотіла по воді ногами (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 48); * Образно. Здавалося, грайлива природа, пустуючи, спорудила велетенський мол (Юрій Смолич, I, 1958, 45).

Ілюстрації

Пустій1.jpg Пустій2.jpg Пустій3.jpg Пустій4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання