Пустоб’яка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пустоб’я́ка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб’яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.