Пукнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. НВолын. у. 2) Лопнуть, треснуть.