Птичка
Пти́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ птиця. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 48.
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 381. ПТИ́ЧКА, и, жін. 1. Зменш.-пестл. до птиця 2. розм. Те саме, що пташка 3.
Медіа
Див. також
Приклади вживання
Кожна птичка своїм носиком живе (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 82); * Образно. Гандзя рибка, Гандзя птичка, Гандзя цяця-молодичка (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 47);
«Він раптом за нею пішов,— каже Соломон,— немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув’язнення, [«покіль стріла його печінки не прошиє», Хом.], як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка» (Приповістей 7:22, 23).
Увесь дім розвеселює [розвеселяє] тут птичка: братової се сестричка, панна Оля, люба всім (Осип Маковей, Вибр., 1954, 430); * У порівняннях. Еней в біді, як птичка в клітці; Запутався [заплутався], мов рибка в сітці(Іван Котляревський, I, 1952, 198).
Френк Коллінз поставив птичку біля прізвища професора (Натан Рибак, Час, 1960, 61).
