Прийом

Прийом, -му, м. 1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Нп. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 2) Бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. Ум. Прийо́мочо. Чуб. V. 997.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРИЙО́М, у, чол.

1. Те саме, що приймання 1—6, 8, 11—13. Зв'язок як засіб передачі та прийому повідомлень виник ще в давні часи (Наука і життя, 2, 1962, 1); Прийом у члени партії провадиться виключно в індивідуальному порядку (Статут КПРС, 1971, 13); На білих мармурових сходах вестибюля, перед численним розмаїтим натовпом, секретар приймальної комісії оголошує наслідки прийому (Іван Микитенко, I, 1957, 115); У домі готувалися до прийому гостей. Натирачі підлоги потіли над паркетом (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 93); Короткий прийом скінчився, цокнув замок й Лазар вступив у камеру (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 194); Свинарки.. закінчили прийом опоросу до 5 днів і повністю зберегли молодняк (Соц. тв., 1, 1956, 13).

2. у сполуч. з прикм. Певне ставлення під час зустрічі з боку того, хто приймає. Запросив [швець] до хати, посадив на чільне місце. Трохи здивована таким шанобливим прийомом, Люба всміхнулася і навіть зніяковіла (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 41); Іван Юхимович був приголомшений таким холодним прийомом. Одразу ж вивітрилося все, що він хотів сказати секретареві обкому (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 277); Глава делегації Лнош Молнар подякував кримчанам за теплий прийом (Літературна Україна, 13.IX 1966, 1).

3. Зібрання запрошених осіб, перев. з частуванням, як урочистий захід на честь кого-, чого-небудь. 17-го вересня! Свято Софії, Віри, Надежди [Надії] і Любові. Скільки іменин, скільки іменинниць, скільки подарунків, візитів, прийомів!.. (Леся Українка, III, 1952, 484); З Лолітою Торрес ми познайомилися на прийомі, влаштованому радянським посольством з нагоди перебування нашої делегації (Любомир Дмитерко, Там, де еяс, 1957, 124).

4. Спосіб виконання або здійснення чого-небудь. Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 44); У галузі морської тактики Ушаков не обмежувався тодішніми застарілими правилами, а сміливо вводив нові прийоми бою, що ґрунтувалися на широкому застосуванні маневру (Історія СРСР, II, 1957, 70); Прийоми і методи ідеологічних диверсій імперіалістичної буржуазії нині стали особливо витонченими (Комуніст України, 10, 1968, 9); Використання жароміцних властивостей нових дорогих матеріалів — це не єдиний прийом застосування пари дуже високих температур і тисків (Наука і життя, 5, 1959, 18); // Метод дослідження, вивчення чого-небудь. Треба вміти користуватися прийомами марксистського дослідження для аналізу нових історичних умов, нової обстановки (Ленін, Коротка біографія, 1955, 284); Для того щоб пізнати загальні властивості, відношення, закономірності предметів і явищ об єктивної дійсності, людина застосовує різні логічні прийоми (Логіка, 1953, 11); // рідко. Спосіб тримати, поводити себе. Сташка мала в своєму арсеналі цілу гаму чисто жіночих прийомів, які ні від кого не переймала, а просто природа обдарувала її цією здібністю (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 380).

Технічний прийом — усталений спосіб виконання або виготовлення чого-небудь. Десятки, сотні раз повторював він технічні прийоми, знову й знову виходив на килим, щоб досконало оволодіти всіма секретами класичної боротьби (Вечірній Київ, 11.VIII 1962, 2); Він не знав технічних прийомів килимарства і не міг знайти спільної мови з майстром (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 140).

5. Певний захід для здійснення чого-небудь, досягнення якоїсь мети. Люди, які під політикою розуміють дрібні прийоми, що зводяться іноді мало не до обману, повинні зустрічати серед нас найрішучіший осуд (Ленін, 43, 1974, 51); Головну роль у боротьбі з бур'янами, безперечно, відіграють агротехнічні прийоми (Хлібороб України, 9, 1966, 5); Ряд житлових масивів у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку та інших містах характеризується.. малими архітектурними формами, прийомами благоустрою й озеленення (Літературна Україна, 10.IV 1970, 4); // Засіб вираження, зображення. Для створення характеру Давида Мотузки А. Головко користується багатьма художніми прийомами (Історія української літератури, II, 1956, 434); У Тростянецькому парку надзвичайно глибоко продумані і майстерно здійснені прийоми створення пейзалсів (Хлібороб України, 7, 1969, 32); Справжнім його вчителем був Рембрандт. Тарас Григорович вивчав і наслідував творчі прийоми цього геніального митця (Народна творчість та етнографія, 2, 1964, 24); Будувати виставу лише на режисерських прийомах не можна. Постановник повинен довіритися актору — найбільш чутливому і талановитому мистецькому інструменту (Мистецтво, 3, 1968, 12).

6. Виконання, здійснення дії за один раз. Листа написано різним атраментом, за кілька прийомів (Юрій Яновський, II, 1958, 77); Мліївські садоводи збирають плоди не в один, а в два-три прийоми. Спочатку найкрупніші — першого сорту, залишаючи другий сорт і нестандартні (Хлібороб України, 9, 1968, 30); Підбігли Андрушка й Серьожка. Захекані.. І враз Серьожка перший хлипнув у два прийоми — Олянку!.. схватили!.. (Андрій Головко, I, 1957, 374).

7. заст. Призов. — У москалі його, у москалі!.. Тепер і прийом у городі, зараз і вези його! (Марко Вовчок, I, 1955, 137); — Так до його дуже не чіплялись, а в перший прийом і завдали в москалі... (Панас Мирний, I, 1949, 160); // Місце, де відбувається призов. Виходять хлопці з прийому, — дедалі плачу більше (Леся Українка, III, 1952, 559); Проводжала [Докія] його, побувала в прийомі, І на станції зимній сиділа допізна (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 347).

E-slovnik Тлумачний словник української мови

приймати -а́ю, -а́єш, недок., прийня́ти, рідко приня́ти і діал. прийми́ти, прийму́, при́ймеш, док., перех.

1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого-, що-небудь. || Ловити що-небудь кинуте. || Відбивати удар (м'яча). Прийняти м'яча на голову.

2) Погоджуватися взяти собі що-небудь запропоноване. || Одержувати від кого-небудь щось у власність. Приймати у спадок.

3) Погоджуватися з чим-небудь. || Миритися з чим-небудь. || Підтримувати що-небудь. || Затверджувати що-небудь на зборах, засіданнях і т. ін.; схвалювати. || Ставати послідовником, прибічником чого-небудь (вчення, віри і т. ін.). || Присвоювати собі якусь назву або ім'я видатної людини (про об'єднання, установи, підприємства, заклади і т. ін.). Приймати присягу. •• Прийня́ти старості́в — погодитись віддати дочку заміж; погодитися вийти заміж.

4) Брати на свою відповідальність що-небудь для передавання, пересилання, зберігання і т. ін. (про спеціально призначену особу, працівника). || Брати що-небудь від когось на розгляд, для використання, застосування і т. ін. || Закуповувати що-небудь. || Перевіривши якість виконаної роботи, стверджувати її завершеність. Приймати замовлення.

5) Знайомлячись із станом справ якого-небудь господарства, підприємства, установи і т. ін., брати на себе керівництво ним. Приймати справи.

6) Виконувати якусь гігієнічну, лікувальну і т. ін. процедуру. || Вживати всередину, ковтати (ліки). || у сполуч. зі сл. їжа, страва і т. ін. Споживати що-небудь; їсти. || Виконувати який-небудь обряд.

7) Терпіти, переживати що-небудь. || Під дією чого-небудь мати певні зміни; зазнавати чогось. Приймати бій. Приймати удар на себе.

8) Вислуховувати що-небудь. || Уловлювати звуки, світло, випромінювання і т. ін. (про різні приймальні прилади).

9) Сприймаючи що-небудь, реагувати певним чином. || Виявляти своє ставлення до появи кого-, чого-небудь. || Сприймаючи, виявляти розуміння. || Виявляючи розуміння, поділяти. || Піддаватися дії, впливу чого-небудь. || Засвоювати що-небудь. Приймати близько до серця.

10) за кого – що, як. Розцінювати кого-, що-небудь певним чином; вважати за якогось, за щось. || за кого – що. Сприймати кого-, що-небудь помилково за когось, щось інше. Приймати всерйоз. Приймати залік.

11) Дозволяти кому-небудь увійти, впускати кудись. || Давати аудієнцію кому-небудь. || Дозволяти кому-небудь переночувати. || Брати кого-небудь в якийсь заклад для тимчасового перебування. || Впускати кого-небудь жити до себе. || Брати кого-небудь у свою родину як чоловіка, зятя, невістку і т. ін. || Дозволяти кому-небудь жити в певному місці. •• Госпо́дь прийня́в ду́шу кого заст. — хтось помер.

12) Погоджуватися вважати кого-небудь своїм, допускати в своє товариство. || Зараховувати кого-небудь до складу якогось об'єднання. || Брати за учня кого-небудь; зараховувати учнем, студентом, слухачем і т. ін. когось. || Допускати кого-небудь до виконання якоїсь роботи; зараховувати на роботу. Приймати в найми.

13) у сполуч. з присл. Зустрічати певним чином кого-небудь. || чим. Частувати чим-небудь. || Зустрічати у себе гостей, влаштовувати прийом, перев. з частуванням. Приймати парад.

14) Набирати якогось вигляду, характеру.

15) Уміщати в себе що-небудь, завантажуватися чимсь. || Вбирати, поглинати що-небудь. || Збагачуватися на що-небудь. || Поширювати в своєму середовищі.

16) Давати дозвіл на прибуття, причалювання (про станцію, порт і т. ін.). || кого. Мати кого-небудь своїм відвідувачем, тимчасовим мешканцем. || Пропускати крізь себе. •• Бода́й тебе́ земля́ не прийняла́ — уживається як найтяжчий проклін. •• Неха́й мене́ свята́ земля́ при́йме — уживається як присяга для підтвердження правдивості чого-небудь сказаного.

17) Забирати що-небудь звідкись. || Відводити в інше місце, в інший бік.

18) Допомагати при народженні (дитини або маляти якої-небудь тварини).