Премудрість

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість? К. Іов. 32.


Інші словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 537.


Прему́дрість, рості, жін. 1. тільки одн., заст., уроч. Глибока, надзвичайна мудрість. Він завжди має таку якусь внутрішню пошану до книжок і до тих, хто вміє ті книжки читати. Йому це здавалося верхом людської премудрості (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 35); Я пішов до Відня, вчився там у книгах премудрості, у людей високої просвіти, шукав я правди — і не знайшов (Данило Мордовець, I,. 1958, 103); • уявляю собі заклопотаного автора. Він сидить біля столу, повний всілякої премудрості, знань і вражень (Юрій Яновський, II, 1958, 30). 2. розм. Щось надзвичайно важке для сприймання, розуміння, засвоєння тощо. І так мені хочеться бути разом з Вами .. Побачити, як Ви .. обходитесь без усякої книжкової премудрості (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 274); Вона, моя маленька донька, ще не розуміється на складних проблемах людськості. Коли вона виросте.., можливо, тоді вона доскочить таких премудростей (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 13); У самій казармі водному з приміщень якийсь підрозділ розташувався на заняттях «словесністю». Саранчук трохи постояв, послухав і одійшов. «Е, ні, досить з мене цієї премудрості! Поїду додому, а там видно буде» (Андрій Головко, II, 1957, 450); • чого і без додатка, жарт. Уміння робити, здійснювати що-небудь; добро знання якоїсь справи. [Храпко:] Спершу треба братись за невеличкі діла, потім — за більші, а там ще за більші, та так — потроху та помалу — дивись — не зчустесь, коли і всю премудрість посядете (Панас Мирний, V, 1955, 171); Премудрості риболовецької справи дід Галактіон, напевне, позичив у свого діда (Олесь Донченко, VI, 1957, 58); Ополченці без відриву від виробництва оволодівали всіма премудростями військової справи (Комуніст України, 10, 1969, 20); • ірон. Щось нескладне, лсхитромудре, здійснення чого не потребує значних зусиль. Раптом почув [Багрич] іржання коня. Не стямився, як відповів таким самим — дзвінким і протяжним — звуком. Цієї премудрості навчився в дитинстві, у батьківській кузні (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 53).


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.


Премудрість -рості, ж.1) тільки одн., заст., уроч. Глибока, надзвичайна мудрість. 2) розм. Щось надзвичайно важке для сприймання, розуміння, засвоєння тощо. чого і без додатка, жарт.Уміння робити, здійснювати що-небудь; добре знання якоїсь справи. ірон. Щось нескладне, нехитромудре,здійснення чого не потребує значних зусиль.


Іноземні словники

Толковый словарь Ушакова


Прему́дрость, премудрости, жен. (книжн.). 1. только ед. Глубокая, высшая мудрость (устар.). Бездна премудрости (см. бездна). 2. Что-нибудь мудреное, глубокомысленное, трудно понимаемое (разг. и ирон.). Тут такие премудрости, мнене понять!


Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.


Прему́дрость, -и, жен. 1. см. премудрый. 2. Нечто мудрёное, трудно понимаемое (разг. ирон.). Никакой премудрости тут нет.



Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко.1900.


Премудрость - 1) (σοφία) умение, знание, мудрость, опытность, ученость; 2) книги Ветхого завета: 1) премудростьСоломона, в которой содержится нравственное учение с примерами, пророчество о Христе и др.; 2)премудрость Иисуса, сына Сирахова, содержит мудрые изречения и притчи, рассказы о праведниках, ихмолитвы и песнопения; 3) искусство, знание художеств (Исх. 31, 3; Цар. 7). Премудрость плотская, мирская,челове-ческая, чувственная, земная — острый, но суетный ум, противящийся Божьей воле (Ис. 29; Иер. 49;Иез. 28; Рим. 8; 1 Кор. 1; 2 Кор 2; Иак. 3).


Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=3QdowA7LWlw

Додаткові дані

http://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-pro-mudrist/

Цікаві факти

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 404.
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 537.
  4. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
  5. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
  6. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949-1992.
  7. Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко.1900.