Предокучити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Предокучити, -чу, -чиш, гл. Надоѣсть. Уже ж мені та й предокучило під віконцем стоячи, твою волю волячи, тебе дожидаючи. Чуб. V. 83.