Побічниця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Побічни́ця, -ці, ж. 1) Часть стола: горизонтальная планка, соединяющая ножки. Шух. І. 98. 2) Боковая доска колыбели. Шух. І. 98.

Побічниця-те саме,що й бильце. Перила, (у крісла - підлокотник) ручка; 2) (у люльки) рама; 3) (у ліжка, крісла) спинка; 4) (в бороні) брус.

Приклади літературного вживання

Упала [княгиня] на дзиглик і.. схилилась на бильце, неначе зомліла (Олекса Стороженко, I, 1957, 375);

З бильця на ліжку взяв Сахновський хустку велику жовтогарячу(Андрій Головко, II, 1957, 176);

На бильці крісла лежав вичищений, вигладжений його святковий костюм(Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 127);

Ударила [щука] хвостом об воду — став такий міст, щой у царя нема такого: палі срібні, побічниці золоті, а поміст склом настелений, — як ідеш, так мов у дзеркалі (Укр.. казки, 1951, 178);

Вона напруго кинулася в ліжку.. і, вдарившися одною рукою о дерев’яну побічницю ліжка, закричала (Фр., VII, 1951).

Ілюстрації