Побіч
По́біч, нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене.( Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 204.) розм. Те саме, що поряд 1. Крамничка його була побіч з кімнаткою, де ми вчилися (Гнат Хоткевич, I, 1966, 147); Налив [Сава Петрович] собі з пляшки, що стояла на кругленькому столику побіч (Андрій Головко, II, 1957, 272); Зараз побіч Потурайчина, але під другою стіною,.. сидів ще один студент (Лесь Мартович, Тв., 1954, 277); Чотири пари волів тягли плуга.. Побіч волів ішов хлопець-погонич (Борис Грінченко, II, 1963, 59); Наша підвода спинилась побіч кількох інших (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 91); В родині жінка займає дуже поважне і почесне становище, ба навіть веде своє окреме (жіноче, домашнє) хазяйство побіч мужичого (Іван Франко, XVI, 1955, 52). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 618.) обіч, поруч, поряд, опліч, попліч; (збоку) осторонь; ПРИЙ. БІЛЯ
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) ПОБІЧ, присл., у знач. прийм., з род. в., розм. Те саме, що поряд 1. Крамничка його була побіч з кімнаткою, де ми вчилися (Гнат Хоткевич, I, 1966, 147); Налив [Сава Петрович] собі з пляшки, що стояла на кругленькому столику побіч (Андрій Головко, II, 1957, 272); Зараз побіч Потурайчина, але під другою стіною,.. сидів ще один студент (Лесь Мартович, Тв., 1954, 277); Чотири пари волів тягли плуга.. Побіч волів ішов хлопець-погонич (Борис Грінченко, II, 1963, 59); Наша підвода спинилась побіч кількох інших (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 91); В родині жінка займає дуже поважне і почесне становище, ба навіть веде своє окреме (жіноче, домашнє) хазяйство побіч мужичого (Іван Франко, XVI, 1955, 52).
Медіа
Цікаві факти
По́біч — село в Україні, wikipedia.org
