Побігати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Побіга́ти, -га́ю, -єш, гл. = Побігти. І теє промовляли (кінні брати), відтіль побігали. АД. І. 107.
Побігати, -гаю, -єш, гл. Побѣгать. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОБІГАТИ, аю, аєш, док.
1. Бігати якийсь час. Ніколи Ані пограється [Івані з дітьми, Ані побігає (Тарас Шевченко, II, 1963, 369); Інші хлопці й дівчата приходять до школи раніше, щоб побігати перед уроками (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 7); Минулий раз вона ж метушилася з концертом, то вже на сей раз нехай би ще інші побігали (Леся Українка, V, 1956, 391).
2. розм. Док. до бігати 6. Телиця побігала.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Які переваги бігу...
