Плічко
Плічко́, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.
Зміст
Сучасні словники
ПЛІЧКО́
1. Зменш.-пестл. до плече 1. Батько мовчки потис його тонке плічко, погладив по голівці (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 141).
2. Стрічка або смужка тканини через плече в жіночому або дитячому платті без рукавів, у сорочці, ліфчику і т. ін. Плічко сорочки сповзло на руку і оголило ніжну дівочу грудь (Петро Колесник, Терен.., 1959, 338).
3. Окіст (лопатка). Старі заходились коло плічка, а молоді пішли обідать в ресторан (Нечуй-Левицький, I, 1956, 601).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 587.[1]
Плічко, ка́, с.
1) Ум. отъ плече.
2) Передній окорокъ свиньи.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 197.
Ілюстрації
|
|
|
|
Словозміна
[пл`і́чко] іменник, середній рід, 2 відміна, тверда група
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| називний | плі́чко́ | плі́чка |
| родовий | плі́чка́ | плі́чок |
| давальний | плі́чко́ві, плі́чку́ | плі́чкам |
| знахідний | плі́чко́ | плі́чка |
| орудний | плі́чко́м | плі́чками |
| місцевий | плі́чку́ | плі́чках |
| кличний | плі́чко́ | плі́чка |
Фонетичні та словотвірні варіанти
1. заплі́чка «дві симетричні лиштви на грудях і плечах»
2. за́плічки́ «тс.»
3. заплі́чний «який носиться за плечима»
4. заплі́чник «жебрацька сумка, дорожня сумка»
5. заплі́ччя «частина спини біля плечей»
6. надплі́ччя «частина тіла вище плечей, між плечима і шиєю»
7. напле́ча «еполети»
8. на́плечки «потилиця, шия, спина, плече» (мн.)
9. напле́чник «наплічна прикраса панцира, броні; спинний пояс; (військовий) плащ, накидка»
10. наплі́чний
11. наплі́чник «наплічна прикраса або частина одягу у вигляді вузької смужки на плечах; металеве покриття на плечах воїна»
12. опле́че «жіноча сорочка»
13. о́пліч «поруч, пліч-о-пліч»
14. оплі́чник «спинка (крісла та ін.)»
15. оплі́ччя «тс.»
16. оплоча́ «сорочка нареченої»
17. передплі́ччя
18. піді́плечка «підкладка або вставка в сорочці, в предметах одягу від плечей до половини грудей і спини»
19. підіпле́чувати «підшивати підоплічку»
20. підо́плечка «підопліччя в чоловічій сорочці»
21. підо́пліка
22. підоплічє
23. підо́плічка «тс.»
24. підоплі́ччя
25. підпле́чник «пахвова западина, пахва» (анат.)
26. плеча́нка «сорочка без зборок біля коміра»
27. плеча́стий
28. плеча́тий
29. плече́й «широкоплеча, кремезна людина»
30. плеченя́ (зменш.)
31. пле́чика «вставки на сорочці, що покривають плечі» (мн.)
32. плечи́стий
33. плечи́сько
34. плечи́ці «маленькі плечі» (мн.)
35. пле́чка «плічка сорочки» (мн.)
36. плечко́ «лопатка (у забитих тварин)»
37. пле́чний «плечовий»
38. плечни́стий «плечистий»
39. пліч-о́ «впритул, поруч»
40. плі́чка «вішалка для одягу» (мн.)
41. плі́чки «підтяжки» (мн.)
42. плі́чко́ «тс.; стрічка через плече в платті без рукавів, у сорочці, ліфчику; окіст (лопатка свині тощо)»
43. плічце́ «маленьке плече»
44. по́плеч «поруч, поряд»
45. попле́чник «помічник Пі, Куз; прихильник, послідовник Куз»
46. по́пліч «тс., пліч-о-пліч»
47. поплі́чний «рівний, однаковий, тотожний»
48. поплі́чни́к «тс.; [ровесник Пі; той, що несе на плечах Нед, Куз]»
49. посплі́чний «який стоїть поруч Нед; суцільний Куз»
50. приплі́чник «співучасник, спільник; посіпака»
51. сплек «хвороба плеча у коня»
52. спле́читися «звихнути плече» (про коня)
Етимологічні відповідники
ПЛЕЧЕ́
- псл. *pletje (*plet’e) «плече», споріднене з ірл. leithe (‹ *pletjā) «лопатка», хет. paltana- «тс.», а також з лит. plė˜sti «поширювати, розгортати», platѝs «широкий», гр. πλατύς «тс., широко розкиданий; широкоплечий, повний; плоский, рівнинний», ὠμοπλάτη «лопатка», що пов’язуються з балт. *pletsnā «підошва ноги», псл. [plesna] «стопа, підошва, слід», укр. пле́сно́ «частина стопи між п’ятою і основою пальців»;
- менш імовірне псл. *plektje «плече», яке зіставляють з лтс. plЛcs «тс.», лит. plókščias «рівний, плоский», а також з гр. πλάξ «площина, рівнина; плита, верхня площадка», πλακός «гірська рівнина, площина», дісл. flá «уступ прямовисної скелі», лат. placidus «спокійний, смирний, ручний», псл. ploskъ «плоский, широкий, просторий», укр. пло́ски́й (Mühl.–Endz. III 332–333; Persson Bеitr. 944; Uhlenbeck PBrB 19, 519; Holthausen Awn. Wb. 64);
- р. плечо́, бр. плячо́, др. плече, п. plec, [pleco], ст. plece, ч. plec, plece, слц. plece, вл. pleco, нл. placo, полаб. plicĕ (plèc), болг. пле́щи́ (мн.), м. плеќи, схв. плèћа, пле̏ћи «тс.», плèће «лопатка, плечова кістка; (тех.) плече», слн. pléča «плечі», стсл. плеште «плече»;
| Слово | Мова |
|---|---|
| *pletsnā «підошва ноги» | балтійські |
| плячо́ | білоруська |
| пле́щи́ (мн.) | болгарська |
| pleco | верхньолужицька |
| πλατύς «тс., широко розкиданий; широкоплечий, повний; плоский, рівнинний» | грецька |
| ὠμοπλάτη «лопатка» | грецька |
| πλάξ «площина, рівнина; плита, верхня площадка» | грецька |
| πλακός «гірська рівнина, площина» | грецька |
| flá «уступ прямовисної скелі» | давньоісландська |
| плече | давньоруська |
| leithe «лопатка» (‹ *pletjā) | ірландська |
| placidus «спокійний, смирний, ручний» | латинська |
| plęcs «тс.» | латиська |
| plė˜sti «поширювати, розгортати» | литовська |
| platùs «широкий» | литовська |
| plókščias «рівний, плоский» | литовська |
| плеќи | македонська |
| placo | нижньолужицька |
| plicĕ (plèc) | полабська |
| plec | польська |
| pleco | польська |
| *pletje «плече» (*plet’e) | праслов’янська |
| plesna «стопа, підошва, слід» | праслов’янська |
| *plektje «плече» | праслов’янська |
| ploskъ «плоский, широкий, просторий» | праслов’янська |
| плечо́ | російська |
| плèћа | сербохорватська |
| пле̏ћи «тс.» | сербохорватська |
| плèће «лопатка, плечова кістка; (тех.) плече» | сербохорватська |
| plece | словацька |
| pléča «плечі» | словенська |
| плеште «плече» | старослов’янська |
| пле́сно́ «частина стопи між п’ятою і основою пальців» | українська |
| пло́ски́й | українська |
| paltana- «тс.» | хетська |
| plec | чеська |
| plece | чеська |
