Плести

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Плести, -ту, -теш, гл. 1) Плесть. Дівочки та віночки та плестимуть. Мет. 154. Плетуть сітки та на твої дітки. Нп. 2) Вязать. Плести панчохи. 3) Вить. Плете... вірьовки. Г. Барв. 14. 4) — лозу. Родъ дѣтской игры: дѣти становятся въ два ряда лицомъ къ лицу, всѣ пары vis-avis берутся за руки; крайняя пара проходитъ подъ руками всѣхъ и становится съ противоположнаго конца, за ней слѣдующая и т. д., — подражаніе выплетанію изъ лозы какой нибудь вещи. КС. 1887. VI. 480.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЛЕСТИ, плету, плетеш; мин. ч. плів, плела, ло; наказ. сп. плети; недок., перех. 1. Перевиваючи пасма, волокна, нитки і т. ін., з'єднувати в одно ціле; виготовляти що-небудь виттям, переплітанням. Не бачили, не чули — бо плели мачули (Номис, 1864, № 13249); З лози колисочку плете Та плаче праведная мати, Колиску тую плетучи (Тарас Шевченко, II, 1963, 364); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (Іван Франко, VI, 1951, 25); З оцих дзвіночків дівчата плели віночки на голови (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 83); Плести косу; Плести панчоху; // перен., розм. Писати вірші (звичайно Погані). Поки б химерив мудрий дід, Творили б [ми], лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Тарас Шевченко, II, 1963, 423). ♦ Кренделі (кренделя) плести ногами див. крендель; Плести павутину див. павутина. 2. розм. Говорити що-небудь нерозумне, безглузде. Язиком що хоч плети, а руки при собі тримай (Номис, 1864, № 3819); Плети, плети! Я чув таких, як ти! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 183); — Ти мені казна-чого не плети! — прикрикнула стара (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 510). ♦ Банелюки плести див. банелюки; Мандрони плести див. мандрони; Плести лико — говорити без ладу, нескладно; Плести нісенітницю (нісенітниці) див. нісенітниця; Плести сухого дуба — говорити дурниці, нісенітниці; дурити кого-небудь. — Вона вірить сьому шарлатанові, а він їй плете сухого дуба (Іван Франко, II, 1950, 326); Плести таке, що й на голову (на вуха) не налізе див. налазити. 3. розм. Говорити неправду, зводити наклеп на кого-небудь. [Приблуда:] Чи ви знаєте, що він учора у шинку таке плів.., зовсім ославив вас (Марко Кропивницький, I, 1955, 156); — Вінцусиха плете по селі, начебто він ні на батька, ні на матір не похожий, але те є брехня (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 64). ♦ Плести інтриги див. інтрига; Плести плітки — вигадувати й поширювати про кого-небудь неправдиві чутки. Чула [Ївга], як про неї плетуть плітки (Борис Грінченко, II, 1963, 422); Плетуть плітки заздрісні на її красу сусідки, а їй ніби й байдуже до них (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 26).

Іншими мовами

Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки). Частина ІІ українсько-англійська 2010р. (О. Кочерга, Є. Мейнарович)

пле́сти́//‌спле́сти́ 1. braid 2. (в косу) plait 3. (на дротиках тощо) knit 4. (тканину тощо) weave

Українсько-англійський словник 1955р. (К. Андрусишин, Я. Крет)

пле́сти́ (-ету́, -ете́ш) I vt to twist, plait, braid; to weave, wattle; to knit; to prattle, chatter, tell yarns; пле́сти́ вінки́, to make wreaths, to wreathe garlands; Colloq., пле́сти́ як на му́ках, to tell tall (improbable) stories.

Ілюстрації

Plesty2204.jpg Plesty22204.jpg Plesty222204.jpg Plesty2222204.jpg

Медіа

Див. також

Вінок

Джерела та література

Зовнішні посилання

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Англійсько-українські словники