Пиптик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пи́птик, -ка, м. 1) Ум. отъ пипоть. 2) = Пипка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПИ́ПТИК — Те саме, що пипка.


ПИ́ПКА, и, жін., діал. Сосок (на грудній залозі). Дихає виноград холодками і висять жовті великі цитрини, наче жіночі з пипками груди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 294).

перен. Про видовжену, довгасту або схожу на ґулю, ґульку частину, деталь чого-небудь. Перед ним зненацька виник невеличкий … чоловічок — у голубому, без окрас, запорозькому жупані, з важкою золотою сергою в пипці лівого вуха (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 36); Глечик.. має носик або нісок — виступ, зроблений для того, щоб пити воду. Його ще називають пипкою (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 121); В клас носив [Антось] таку цупечку [люльку], що з кулака тільки пипка виходить, аби в губу взяти (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 175).

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

ПИ́ПТИК, а, м.


1. Ум. отъ пипоть.

ПИ́ПОТЬ, птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Чуб. I. 58. Грин. I. 254. Ум. пи́птик.


2. = пипка.

ПИ́ПКА, и, ж.

1. Сосокъ на груди. Конст. у. Вх. Пч. І. 15.

2. Сосокъ въ молочномъ рожкѣ.

3. Носокъ въ молочникѣ, чайникѣ.

Лексикон львівський

ПИ́ПТИК = пипка, дипка.

ДИ́ПКА, розм. — соска для немовлят; дурачок.

Словарь редких и забытых слов

ПИ́ПКА, рос. — Старинное название курительной трубки. Лица стольников уже достаточно подрумянились, пеньковые «пипки» дымились в усах, камзолы были нараспашку. (Всеволод Крестовский «Деды»).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ПИ́ПКА, рос. — половой член, трубка, мужской половой орган, мужской орган, пипетка, сморчок, достоинство, труба, мужское достоинство, мужской член, люлька.

Ілюстрації

Пиптик1.png Пиптик2.jpg Пиптик3.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Пипка

Пипоть