Пекарь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Пекарь, -ря, м. Пекарь, булочникъ.

Інші словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЕКАР, я, чол.
1. Робітник, який випікає хлібні вироби. Вітряні Гори були вулицею відвертих, чесних трудолюбів. Тут були пекарі, взуттєвики, цеглярі — робітники тих підприємств, які він бачив, ідучи сюди (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 368); — Я ливарник! — А я пекар! — Я шахтар! — Я ланкова! — Вчитель я! — Бібліотекар! — всіх нас творчість огріва (Павло Тичина, II, 1957, 238).
2. Вид дитячої групової гри, а також одна з дійових, осіб цієї гри. В чого тільки за день не нагуляються вони [хлопці]: і в високого дуба; і в квача, і в побивачки, і в пекаря, і в стукалки (Петро Колесник, Терен.., 1959, 9).


Орфоепічний словник української мови

ПЕКАР, [пе/кар]

-р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/-р'у, кл. -р'у, мн. -р'і/, -р'і/ў, д. -р'а/м
два пе/кар'і

Український тлумачний словник

Пекар

-я, ч.

1) Робітник, який випікає хлібні вироби.
2) Вид дитячої групової гри, а також одна з дійових осіб цієї гри.


Орфографічний словник української мови

Пекар

пе́кар 1
іменник чоловічого роду, істота
робітник

пе́кар 2

іменник чоловічого роду
гра

Іноземні словники

Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000

Пекарничать

Ударение: пека́рничать

несов. неперех. разг.

1. Выполнять работу пекаря; быть пекарем.

Ілюстрації

Медіа

Додаткові дані


Цікаві факти

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  3. Орфоепічний словник української мови
  4. Український тлумачний словник
  5. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000