Ошпарити
Ошпарити. См. Ошпарювати.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОШПА́РИТИ див. ошпарювати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. ОШПАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОШПАРИТИ, рю, ріпи, док., перех., розм. Те саме, що Обшпарювати. Щоб убити хрущів, мішки з ними ошпарюють окропом, а потім мертвих жуків можна віднести на птахоферму (Хлібороб України, 5, 1970, 37); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 35); * Образно. Ударив Лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив [рожу] вкінець (Павло Грабовський, I, 1959, 162); Мати ошпарила його поглядом (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 146). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 838.
Словопедія
ОШПАРИТИ
як (мов, на́че і т. ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос. Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т. ін.; дуже вражений чимсь (перев. несподіваним, небажаним), почервонів. Дівчину наче окропом ошпарило від сорому та образи (В. Речмедін). немо́вби хто обілля́в окро́пом. Те питання страшенно перепудило мене, немовби хто обілляв мене окропом (І. Франко).
Сучасний словник та переклад української мови
Ошпарити ошпарювати - ошпарити to scald
Публічний електронний словник української мови
ОШПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОШПА́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Те саме, що обшпа́рювати. Щоб убити хрущів, мішки з ними ошпарюють окропом, а потім мертвих жуків можна віднести на птахоферму (Хлібороб Укр., 5, 1970, 37); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Сміл., Пов. і опов., 1949, 35); * Образно. Ударив Лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив [рожу] вкінець (Граб., І, 1959, 162); Мати ошпарила його поглядом (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 838.
Ошпарювати, рюю, єш, сов. в. ошпарити, рю, риш, гл. = Обшпарювати, обшпарити.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 84.
Ілюстрації
|
