Охабляти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Охабля́ти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Менес охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445. 2) Портить, испортить. Желех.