Отрушувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Отрушувати, -шую, -єш, сов. в. отруси́ти, -шу́, -сиш, гл. = Обтрушувати, обтрусити.
Отрушувати-дієслово, недоконаний вид.
За українським словником ОТРУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТРУСИТИ, ушу, усиш, док., перех,, розм., рідко. Те саме, що обтрушувати. Увійшов Яків.. Кепкуючи з хлопців, він отрушував сніг і роздягався (Вас., І, 1959, 168); Сніг він отрусить, та й знову дере вперед (Мирний, IV, 1955, 301).
