Отетеріти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

ОТЕТЕРІТИ, ію, ієш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо. Одного разу.. баба Зозуля пішла в ліс по опеньки.. Аж їде пан Каньовський.. Як стояла, так і отетеріла стара (Українські народні казки, легенди.., 1957, 439); Від такого нахабства і несподіванки Юрко отетерів, а далі аж позеленів (Михайло Стельмах, I, 1962, 544); Машина одразу спалахнула. Це було настільки несподівано, що ворожа піхота на якусь мить отетеріла (Олесь Гончар, III, 1959, 372). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 804.

Сучасні словники

Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо. https://goroh.pp.ua/Тлумачення/отетеріти

Ілюстрації

2552b.jpg

Медіа

https://youtu.be/6zKAHd9yw54

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання