Орати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Чуб. V. 1. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити. Мет. 86.
Тлумачный словник
орю́, оре́ш, недок., перех. і неперех.
Обробляти землю плугом, сохою. || перен., розм. Розпушувати, зривати поверхню чого-небудь.
Зображення: 
