Онушник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Онушник, -ка, м. Тряпичникъ. Черниг.

Сучасні словники

2. у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Важко через складні обставини, великі труднощі; скрутно. Берись дружно, не буде сутужно (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 157); Сутужно зараз людям. Коні на війну пішли, а котрі залишилися в людей, так повиздихали (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 429); — З землею сутужно: що тих п'ятдесят вісім десятин на сорок три душі (Андрій Головко, I, 1957, 240)

Ілюстрації

4c523c.png

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 862.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання