Онучечка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Онучечка, -ки, онучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ онука. 2) Ум. отъ онуча.

Сучасні словники

ВНУ́ЧЕЧКА (ОНУЧЕЧКА, рідко УНУЧЕЧКА), и, жін. Зменш.-пестл. до внуча. Стара пита у внучечки, внучечка задумалась, — тільки їй на питання головою кивав (Марко Вовчок, I, 1955, 113); Обіцяв [батько] йому віддати на вжиток своє поле, а при своїй смерті записати його найстаршій унучечці (Іван Франко, IV, 1950, 401).

Ілюстрації

600px-41941881_310848799704974_292069781137395423_n.jpg

Джерела ті література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 710.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання