Онемощіти

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Онемощіти, -щію, -єш, гл. 1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш. Волч. у.2.[Харитина:] Тяжко мені .. Здається, й кістки болять, онемощіла зовсім... (І. Карпенко-Карий) 2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів. Волч. у.