Окіян

Окія́н, -ну, м. = Океан. Кит риба в окіяні. Чуб. І. 125. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіянморе. Чуб. І. 29.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОКІЯ́Н, у, чол., фольк. Океан. — Коли їхати все вище й вище, буде Оковський ліс, далі Волок, Заволоччя, ще далі Верхні землі, Новгород і крижаний окіян (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 43).

Ілюстрації

Медіа . Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 664.