Окривіти

Окривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ. Вх. Зн. 43.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОКРИВІ́ТИ, ію, ієш, док. Стати кривим. Був він невдачливий: що не здумає, що не зробить — все на діло не йде: .. загнав кобилу з возом у болото, щоб колесо замокло, — кобила окривіла..; пустив поле під сіно, сіно подешевшало (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 109).

Приклади

— Ні, просто окривіла на одну ногу.

Вона «несла його... і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів» (2 Самуїла 4:4).

Незабаром після цього вона захворіла и окривіла. А нянька його несла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів.

А Йонатан, Саулів син, мав кульгавого сина; він був віку п'яти літ, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з Їзреелу. А нянька його несла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів. А ім'я його Мефівошет.

Ілюстрації

Див. також

Окривіти

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. Том 5, 1974. Стор. 679.