Околичник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Околи́чник, -ка, м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность. Шух. І. 277.