Озирк

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Озирк, -ку, м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. Щог. Сл. 6. [[

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

О́ЗИРК, у, чол., розм., рідко. Дія за значенням озирнутися, озиратися. В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 215).

З озирками — а) поглядаючи кругом; озираючись. Помітивши Семка, який саме смиче на городі солому, дівчина з озирками поспішаг, до нього (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 65); б) обережно, обачно. А у мого вуйка за давніх часів усеї тої громовики було богато [багато], і довгі ще літа опісля слуги наші шепотом та з тривожними озирками розказували мені страшні повісті про його лютість (Іван Франко, I, 1955, 345). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 654.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання