Ожог

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук


Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

О́ЖОГ, О́ЖУГ, а, чол., розм. Палиця, якою перемішують жар, паливо. — То я тебе [кота] звідтам дістану, — вередував Яким і став ожогом мірити просто в котячий лоб (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 7); Ожугом зветься.. держално.. або й просто палиця, коли ними перемішують огонь і вони обпалились на кінці (Номис, 1864, № 6558).

Словник Бориса Грінченка

Ожог, о́жуг, -га, м. Палка для переворачиванья углей или горящей соломы (вмѣсто качерги). Ні Богові свічка, ні чортові ожог. Ном. Мнж. 187. Ум. ожожок. Прийшов жид по довжок, бере з хати ожожок. Чуб. V. 1160.

Портал української мови та літератури

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
НАЗИВНИЙ ожог ожоги
РОДОВИЙ ожога ожогів
ДАВАЛЬНИЙ ожогові ожогам
ЗНАХІДНИЙ ожог ожоги
ОРУДНИЙ ожогом ожогами
МІСЦЕВИЙ на\у ожогу на\у ожогах
КЛИЧНИЙ ожогу ожоги

Ілюстрації

Ож1.jpg Ож2.jpg Ож3.jpg

Джерела та література