Однорукий

Однорукий, -а, -е. Однорукій.

Сучасні словники

ОДНОРУ́КИЙ, а, е. Який має одну руку; з однією рукою. До кузні увійшло ще двоє — худорлявий з жовтим обличчям дідусь і однорукий смерд (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 13); * Образно. Баштові крани — ці однорукі залізні велетні — подавали бетонні плити кудись під саме небо (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 22); // у знач. ім. однорукий, кого, чол.; однорука, кої. жін. Той (та), у кого помас однієї руки. Б'є коня однорукий (Олександр Довженко, I, 1958, 35).

Ілюстрації

Медіа Джерела та література http://sum.in.ua/ www.youtube.com