Огрішитися

Огріши́тися, -шуся, -шишся, гл. Нарушить обрядъ, обычай, благопристойность.

Сучасні словники

ГРІШИ́ТИ, шу, шиш, недок. 1. Робити, чинити гріх (у 1, 2 знач.). [Іван:] Хто спить, той не грішить (Карпенко-Карий, III, 1961, 28). 2. проти чого, чим. Порушувати якісь правила, норми, допускати помилки. Спокуса велика — поговорити, побути разом з цікавими людьми .. — а через те часами грішиш проти роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); Ще твої невправні рими, і у віршах ти грішиш порівняннями старими, що стирчать, як той комиш (Павло Тичина, II, 1957, 237). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 172.

Ілюстрації