Овечка
Овечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вівця. 2) Мокрица, Oniscus murarius. Вх. Лем. 441.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОВЕ́ЧКА, и, жін.
1. Те саме, що вівця. Минули кілька хат. При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 153); Точність у кожному русі, Вовну в мішки — і на склад! Зайде овечка в кожусі — Йде без кожуха назад! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 144); * У порівняннях. Громада збилася в купу, як овечки під дощ (Панас Мирний, I, 1949, 304); Отак стояв пан директор, похнюплений, худенький, невеличкий.. Смирний, як овечка (Лесь Мартович, Тв., 1954, 196).
2. перен., зневажл. Про покірливу, боязку людину. Маріоара образилася. Вона довго мовчала, а тепер уже не хоче бути овечкою, не до того воно йдеться, щоб жінкам усе слухати чоловіків та жити їхнім розумом (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 372).
Іноземні словники
1.Значение слова Овечка по Ефремовой: Овечка - Робкий, безответный человек. Ласк. к сущ.: овца (1*).
2.Значение слова Овечка по словарю Ушакова: ОВЕЧКА овечки, ж. (разг.). 1. Уменьш.-ласкат. к овца. 2. перен. Смирный, безобидный человек (шутл. или ирон.). Прикинуться овечкой. Некрасов.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
•Прикидатися (прикинутися) овечкою — вдавати з себе сумирну або обмежену людину. — Про яке милостивий пан злодійство говорить? — Не прикидайся, Левку, овечкою. Хто мої ліси обкрадає? (Михайло Стельмах, I, 1962, 97); — А що пан тут робить? — прикинувся овечкою поляк. — Стою на посту, з якого ви ганебно втекли (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 248).
•як облу́плену ове́чку. — Ми його (чиновника) знаємо, як облуплену овечку… (Панас Мирний).
