Обітяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Обітя́ти, -тну, -неш, гл. = Обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.
ОБІТЯТИ див. обтинати. Те саме, що обіймати. ОБІЙМАТИ, аю, аєш, недок., ОБІЙНЯТИ, обійму, обіймеш, док., перех. і без додатка. (Обхоплювати кого-небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби)http://sum.in.ua/s/obijmaty
