Обіздрітися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обіздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться. Федьк.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОГЛЯДАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОГЛЯНУТИСЯ, нуся, нешся і розм. ОГЛЕДІТИСЯ, рідко ОГЛЯДІТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Роздивлятися навколо себе. І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю (Марко Вовчок, I, 1955, 317); Данило вискакує на хистке купиння, оглядається довкола, водячи браунінгом (Михайло Стельмах, II, 1962, 57); Встала мати, Кругом оглянулась, взялась За биту голову руками І тихо, мовчки за возами Марою чорною пішла На Тібр (Тарас Шевченко, II, 1963, 295); Ніна на секунду зупинилась, огледілась (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 132).

2. док., тільки оглянутися. Обертаючись, дивитися назад. Пішов степом сіромаха, Сльози утирає. Довго, довго оглядався, Та й не видко стало (Тарас Шевченко, I, 1951, 146); Я не біг, хоч чулося — летів би, Але йшов і йшов, не оглядався (Іван Франко, XIII, 1954, 339); [Олеся:] Кажуть, що діти неповинні в гріхах батьків своїх, а от я ніби повинна — немов сором стоїть у мене за спиною, і я боюсь оглянутись (Марко Кропивницький, II, 1958, 270); Крутнулася [дівчина] і пішла геть. А я стояв і дивився: невже не оглянеться, невже так і зникне назавжди? Але вона оглянулась (Михайло Чабанівський, За півгодини.., 1963, 8).

♦ Не встигнеш (не встиг і т. ін.) [і] оглянутися (огледітися); І не оглянешся (оглянуся, огледимося і т. ін.) — дуже швидко. Не веліла [не встигла] мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 49); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем [миттю], не встиг і оглянутись... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 308); Так мені якось час збігає по-дурному, що й не оглянуся, коли день минеться (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 178); — Се добрий тобі десь сон приснився, — каже свекруха. — .. Треба визирати Данила. І не огледимось, як притягнуть (Марко Вовчок, I, 1955, 64).

3. на що, перен. Розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності з певної точки зору. Сей день завжди якось неприємний, бо мимоволі оглядаюсь назад, «на путь минулу» (Леся Українка, V, 1956, 397); Оглядаючись на попередні свої «Вечірні розмови», я помічаю, що чимале місце в них віддано проблемам моралі (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 100); // на кого—що. Рахуватися з ким-, чим-небудь, зважати на когось, щось. Поки що моє діло робити, ні на кого не оглядаючись, окрім Вас (Леся Українка, V, 1956, 75); // Побоюватися, остерігатися кого-, чого-небудь. Не все, писане Пушкіним.., дійшло до нас, поет-бо не раз палив свої папери, а те, що дійшло, писалося, завжди оглядаючись на цензуру та на шпигів (Максим Рильський, X, 1962, 32).

4. тільки док. Помітити або згадати що-небудь; спохватится, схаменутися. Узяли Чіпку п'яного, силоміць посадили в чорну.. Надвечір оглянуться товариші, нема між ними Чіпки (Панас Мирний, I, 1949, 264); Евеліна незчулася, як Бальзак виплигнув з ландо, огледілась, коли він був уже біля возів (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 80); Зінька лаштувався їхати на ярмарок у Чорновус. Оглядівся, аж нема того лантуха, що треба було взяти з собою (Борис Грінченко, II, 1963, 411).

5. тільки док., огледітися, оглядітися. Звикнути, призвичаїтися до оточення, умов. Огляділась трошки наша Івга, прислухалась, роздивилась і стала меж народом пропихатись (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 274).

6. тільки док., на кого, оглянутися. Те саме, що зглянутися 2. Ой, оглянься хоч разочок, Моя доле на мене! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 14); — А на мою думку, її помилувати слід! — замовив слово вчитель.. — Треба оглянутись на неї — вона ж дитині вашій цілий місяць за матір була (Любов Яновська, I, 1959, 48).

7. тільки недок. Пас. до оглядати 1—4.


Ілюстрації

Obizdritisya.jpg Obizdritysya7112.jpg Obozdritisya20712.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання