Обіжати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обіжа́ти, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Стор. І. 21. Обідив я тебе бідненьку вчора. Г. Барв. 282.

Сучасні словники

1. Зневажливим висловлюванням, негарним вчинком і т. ін. завдавати кому-небудь душевного болю, моральної травми. Нехай бідну Зоню хто хоче ображає, панна Юзечка ще й гнівається, що вбога сирота Зоня не вміє бути ґречною (Леся Українка, III, 1952, 655);Гордій сердився за яку дурницю, її ображувало це (Борис Грінченко, II, 1963, 43); // Зачіпати чиїсь почуття, неприємно вражати чим-небудь. Те, що він без кінця вихваляв свою Унгарію, з якою вони воювали, якось не ображало бійців (Олесь Гончар, III, 1959, 230); — Коли б же я знав, що я тебе ображу, — звіку б не казав! (Марко Вовчок, I, 1955, 120).

2. рідко. Те саме, що кривдити. — Я з мужика вийшов, і я його, мужика чорномозольного, нікому не дам ображати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 105);— Але коли ви в поході де-небудь образите бідного, украдете, пограбуєте..., — я знищу вас як зрадників (Олександр Довженко, I, 1958, 157).

3. перен. Неприємно хвилювати; бентежити, дратувати. Його ображає згадка про те, що молодший брат.. знищив усі його заміри, два роки плекані в серці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); Голос коханої, який лунав з освітленого вікна, вабив його, дражнив і ображав (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 188).

Ілюстрації

Offend02042023.jpg Obrazhaty02042023.jpeg


Іншими мовами

offend(англ.)-to make someone upset or angry; I'm sorry if I offended you. insult(англ.)-to say or do something to someone that is rude or offensive. Don’t insult me just because I can’t dance.

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/obrazhaty

Зовнішні посилання